хвилина
1 хвилина
за одну хвилину — in no time, in an instant, in a moment ( trice)
почекайте хвилину — one moment; wait a moment; розм. ( wait) half a jiff
в дану хвилину — for the moment, just now, at the given moment
2 хвилина
3 хвилина
4 хвилина
через / за хвилину — za. ę
5 хвилина
6 хвилина
См. также в других словарях:
хвилина — и, ж. 1) Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. || Тривалість, що визначається цією одиницею виміру. 2) Короткий відрізок часу; мить. || у знач. присл. хвили/ною, розм. Зараз же, дуже швидко; миттю. || Певний відрізок часу … Український тлумачний словник
хвилина — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Коваленко, Грыцько (Григорий Алексеевич) — [1868 ] украинский писатель. Член и активный участник ряда «просвіт». Начал печататься с 1891. Выступал в «Этнографическом обозрении» (ст. «О малороссийской народной медицине»), в журналах «Киевская… … Большая биографическая энциклопедия
Коваленко — Грыцько (Григорий Алексеевич) (1868 ) украинский писатель. Член и активный участник ряда «просвіт». Начал печататься с 1891. Выступал в «Этнографическом обозрении» (ст. «О малороссийской народной медицине»), в журналах «Киевская старина», «Зорі» … Литературная энциклопедия
Аверин, Максим Викторович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Аверин. Максим Аверин … Википедия
Минута (время) — Минута (обозначение: мин, min) единица измерения времени. Минута не является единицей СИ, но её использование допускается совместно с СИ. По современному определению, минута равна 60 секундам (о происхождении и использовании минуты см. статью… … Википедия
Найдук — Найдук, Осип Михайлович Осип Найдук Дата рождения: 7 января 1934(1934 01 07) (76 лет) … Википедия
Minute to Win It — Not to be confused with In It to Win It. Minute to Win It Logo of US version Format Game show Created by … Wikipedia
Найдук, Осип Михайлович — Осип Найдук Дата рождения: 7 января 1934(1934 01 07) (78 лет) Место рождения: Лищава Горища, Польша Профессия: актёр, композитор … Википедия
Бедзик, Юрий Дмитриевич — Юрий Дмитриевич Бедзик Юрій Дмитрович Бедзик Дата рождения: 25 ноября 1925(1925 11 25) Место рождения … Википедия
Сайт Михаила Кожаева
Одна жизнь — тысяча возможностей
Смешной русско-украинский словарик
2010-е – сложное десятилетие в истории взаимоотношений России и Украины. Глобальный конфликт, начавшийся с событий марта 2014 года, со временем лишь разрастается. И дело уже не только в политике. Константинопольский патриарх в сентябре 2018-го фактически инициировал раскол в Православной Церкви, дав автокефалию раскольнической украинской церкви. Однако народы – при всей нагнетаемой в масс-медиа истерии – по-прежнему дружат и общаются, особенно «на местах», где политический фактор существует лишь как тема для разговора.
А разговаривают люди на русском и украинских языках, и иногда украинская версия слышится смешно на русский слух. Впрочем, обратной истории тоже никто не отменял. И вот некоторые примеры, которые у только русскоязычных людей как минимум вызывают улыбку. Итак, маленький русско-украинский словарик. 
Словарь – словник
Коробка переключения передач – скринька перепихунців
Акушерка – пупорізка (режет пуповину)
Телефонная трубка – слухавка
Леска – рибальська волосянка
Велѝка и могуча українська мова
Смех смехом, а между тем изначальный смысл, вкладываемый в украинское слово, позволяет глубже осознать значение русского аналога. Иногда могут случаться настоящие прозрения. Так, я был буквально сражён термином, обозначающим существительное «ген» – по-украински это «творець». Собственно, ничего удивительного здесь нет, поскольку греческий корень «ген» несёт тот же смысл: «творить», сравните: «генезис». В греческом тексте Библии книга Бытия так и называется: «генезис». Но украинское «творець» вызывает неподдельное восхищение, особенно на фоне призывов противостоять иностранным языкам, когда есть отечественные аналоги: українська мова даст здесь фору русскому языку. 
И раз «ген» относится к области биологии, шире – медицины, то я обратился к официальному государственному изданию: «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами» (Киев: Благодійний Фонд «Третє Тисячоліття», 2000). Да-да, не 2018-й, не 2014-й, а 2000-й год. Ниже приведу обширную подборку медицинских терминов на русском и украинских языках. Какое богатство смысла, какая тонкость языка. Вы только вдумайтесь: азот – душець (то есть душит, не даёт жизни), аммиак – смородець (морозит) и так далее по алфавиту. Наслаждайтесь!
Бактериология – паличкiвство (имеются в виду палочки, вызывающие заболевания)
ХВИЛЯ
Смотреть что такое ХВИЛЯ в других словарях:
ХВИЛЯ
ХВИ́ЛЯ¹, і, ж.1. Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні.Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі. смотреть
ХВИЛЯ
БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті бриж. смотреть
ХВИЛЯ
в одну́ хвили́ну (хви́лю). Відразу, дуже швидко; миттю. В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (М. Коцюбинський); Потім побігла садом, збиваючи росу. Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Г. Хоткевич). за (че́рез) (яку́сь) хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить (сестра Мархва) назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах). на (одну́ (єди́ну, яку́сь)) хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко). на хви́лі. У вигідному становищі. Ми ж, з одного боку, постійно нарікаємо, що на хвилі сьогодні не творці, а руйнівники, а з другого,— несвідомо чи ні, але заохочуємо моду на рейтинги, які так чи інакше штовхають на різкі по́ступки (З журналу). по хвили́ні (по хви́лі). Через малий відрізок часу, дуже швидко. Відчинили хвіртку… — у вікні схилитнулась фіранка. По хвилині сам господар виглянув з сіней (М. Іщенко); // Протягом малого відрізку часу. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його (нього) зірвалось: — Я бачив сон (М. Коцюбинський). у ту ж хвили́ну (хви́лю, мить). Відразу ж, зараз же, дуже швидко. Ось він (співець) руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка); Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник); // Одночасно. Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар). смотреть
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
Iwave; surge; (що розбивається об берег) breakerвелика хвиля — heavy wave; billowвибухова хвиля — blastзвукова хвиля — sound waveневелика хвиля — wavel. смотреть
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ южн. зап. (польск. с немецк. Welle) хвиль ж. хвилюга твер. пск. влад. непогода, хиль, хилая погода, мокредь, дрябня, хижа, лепень, мокрый снег; вьюга, метель; | хвиля также противный ветер, в плавании, встречная туча с ветром, торон. | Время, пора, доба, час. Ни челна, ни весла, все хвиля унесла! Хвилый, хвилкий южн. зап. твер. хилый, слабый, больной. Хвилеватое погодье, мокрое, дождь и снег. Хвилистая осень. Хвилить ребенка, сев. перм. квелить, дразнить, разжалобить, довести до слез. По сходству хвилить и квелить можно полагать, что хвилин (жалобный крикун) правильнее, чем филин. Хвиус, хвиюз, арх. хиюс, жестокий, сильный ветер; см. хижа, и у Шимкевич. хвеять. Хвилиться пск. хилеть, хворать, болеть. Хвилять твер. ветреничать? Есть галицк. слово хвеяти, шатать, колебать, и фаля или хваля, зап. волна, Welle; в народе хвиля и хваля смешаны.
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
«ненастье, мокрый снег, вьюга», южн., зап. (Даль), укр. хвиля «волна; мгновение», блр. хвiля «буря». Через польск. chwila «минута», чеш. chvile – то же из д.-в.-н. hwilа «время, час, мгновение»; см. Мi. ЕW 92; Уленбек, AfslPh 15, 486; Бернекер I, 408. Диал. хвыля «волна» (Шолохов) происходит из укр. Ср. знач. лат. tempestas «отрезок времени, буря, непогода», intemperiae мн. «непогода» (см. Вальде – Гофм. 2, 661). смотреть
ХВИЛЯ
[hwyl’a]ж.1) bałwan, fala morsk.2) falaзвукова хвиля — fala dźwiękowa морськ., фіз.
ХВИЛЯ
【阴】1) 浪, 波浪, 波涛2) 潮, 浪潮Хвиля невдоволення 不满的浪潮3) 波Звукова хвиля 声波, 音波
ХВИЛЯ
хвиля 1. хвилина (ст)◊ надійшла́ та хви́ля настав час (перев. про щось урочисте, важливе)(ст) 2. короткий відтинок часу; мить (м, ср, ст): Зачекай на мене, ще хвиля – і я викінчу роботу, мені сьогодні в твій бік (Авторка) ◊ викроїти хви́лю ча́су → «викроїти». смотреть
ХВИЛЯ
(висока) вал, бурун, (невисока) тлк. мн. брижі баранці, (часу) ХВИЛИНА, (волосся) пасмо, (світла) потік, (гніву) напад, приступ, (спогадів) наплив, (ревочюції) смерч, хвилька. смотреть
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
-і ż fala морська (звукова)
fala morska (dźwiękowa) довгі (короткі, середні) хвилі fale długie (krótkie, średnie)
ХВИЛЯ
Бриж (брижі по воді), бурун, бурунець, бурунчик, вал, хвилечка, хвилонька, хвилька
ХВИЛЯ
хви́ля 1 іменник жіночого роду водяний вал хви́ля 2 іменник жіночого роду хвилина
ХВИЛЯ
1. погода (тільки гарна, сонячна) 2. час (по хвилі приду до вас)
Новое в блогах
Почему на Украине такой смешной язык
Недавно задался интересным вопросом: почему украинский язык звучит смешно. Я задал это вопрос профессионалам и получил исчерпывающий ответ.
1. Интонационный и артикуляционный рисунки украинского языка, особенно когда они четко выражены (человек старается говорить правильно) близки к комичным интонациям и артикуляциям в русском. Это смешно само по себе, а если говорят о несмешных вещах, то комичный эффект усиливается.
2. Современный украинский новояз с вычищенными русскими корнями напоминает детские игры с коверканьем слов, и это смешно.
3. Как правило, более-менее публичные люди украинским языком владеют плохо, и это видно.
В чем состоит феномен «смешного языка»? Тут необходимы две составляющие.
Во-первых, язык должен быть в целом понятен. Исключения составляют межъязыковые омонимы с неприличным, а часто матерным звучанием для русского уха, вроде некоторых испанских имен, японских созвучий или немецкого обращения к мужчине; стоит ли говорить, что это юмор самого низкопробного пошиба, уровень «гы-гы» в подворотне? В целом же совсем незнакомые языки, восточные или западноевропейские, смешными нам не кажутся.
Другое дело – языки славянских народов, родственные, на которых можно пытаться объясниться без переводчика и нетрудно читать вывески и объявления. Именно поверхностное соприкосновение – о знакомстве речь не идет – с языком страны, где был проведен недельный отпуск или пару дней в рамках европейского тура, и пополняет сокровищницу туристического фольклора о смешных языках.
Поскольку необходимо условие второе: знать этот язык вы не должны.
Можно об этом не догадываться. Многие россияне и практически все наши русскоязычные соотечественники уверены, что «мову» они прекрасно понимают. Но при этом продолжают утверждать, что украинский не годится ни для делопроизводства, ни для науки, ни для серьезной литературы, ни для объяснения в любви – потому что смешной.
— украинская буква ‘и’ читается как русская ‘ы’;
— украинская буква ‘е’ читается как русская ‘э’;
Перевод арии Ленского: «Паду ли я стрелой пронзённый? Иль мимо пролетит она?»
На украинском «прикольном» звучит: «Чи гэпнусь я кiлком пропэртый, чи мымо прогуркоче вин?»
Некоторые русские слова в переводе на украинский язык (русскими буквами):
«На меня в лесу напала голодовка» — «на мене у лісі напала гола дівка»
«Сходим сфотографируемся» — «попырдыли до мырдыляпы»
«Машина повезла стулья» — «самопер попер пидсрачники»
«Сколько кильки?» — «скільки кільки?»
«Воет черт на горе» — «вие біс на горі»
Презерватив — «нацюцюрнык гумовый» (он же «поромый нацюцотник»)
Лифчик — «цыцько-пидтрымувач»
Маньяк — «пысюнковый злодий» (он же «злыдень писюкатый»)
Сексуальный маньяк — «цюцюрковый злодий»
Кошка — «кишка»
Любовница — «коханка»
Скоро — «незабаром»
Укол — «штрык»
Роженица — «породилля»
Кощей бессмертный — «Чахлик невмеручий»
Мишка косолапый — «ведмедик клещаногий»
Тетрадь — «зошит»
Небоскрёб — «хмарочёс»
Пуговица — «гудзык»
Карман — «кышэня»
Форточка — «кватырка»
Зонтик — «парасолька»
Столовая — «йидальня»
Зажигалка — «спалах@йка» (от «сполохуваты»), а вовсе не запальнычка
Щенок — «цюцик»
Стрекоза — «залупивка»
Насильник — «балтывник» (от «збалтувати» — изнасиловать)
Член — «цюцюрка»
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ южн. зап. (польск. с немецк. Welle) хвиль ж. хвилюга твер. пск. влад. непогода, хиль, хилая погода, мокредь, дрябня, хижа, лепень, мокрый снег; вьюга, метель; | хвиля также противный ветер, в плавании, встречная туча с ветром, торон. | Время, пора, доба, час. Ни челна, ни весла, все хвиля унесла! Хвилый, хвилкий южн. зап. твер. хилый, слабый, больной. Хвилеватое погодье, мокрое, дождь и снег. Хвилистая осень. Хвилить ребенка, сев. перм. квелить, дразнить, разжалобить, довести до слез. По сходству хвилить и квелить можно полагать, что хвилин (жалобный крикун) правильнее, чем филин. Хвиус, хвиюз, арх. хиюс, жестокий, сильный ветер; см. хижа, и у Шимкевич. хвеять. Хвилиться пск. хилеть, хворать, болеть. Хвилять твер. ветреничать? Есть галицк. слово хвеяти, шатать, колебать, и фаля или хваля, зап. волна, Welle; в народе хвиля и хваля смешаны.
Смотреть что такое ХВИЛЯ в других словарях:
ХВИЛЯ
ХВИ́ЛЯ¹, і, ж.1. Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні.Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі. смотреть
ХВИЛЯ
БРИ́ЖІ мн. (одн. бри́жа) (дрібні хвилі на поверхні води), ЖМУ́РИ мн., РЯБОТИ́ННЯ збірн., розм. Човни пливли проти течії. Об борти хлюпали хвилясті бриж. смотреть
ХВИЛЯ
в одну́ хвили́ну (хви́лю). Відразу, дуже швидко; миттю. В одну хвилину скочила дитина у куток; закапали від болю й страху сльози (М. Коцюбинський); Потім побігла садом, збиваючи росу. Подол сорочки змок в одну хвилю і хльоскав тепер по ногах (Г. Хоткевич). за (че́рез) (яку́сь) хвили́ну (хви́лю, хви́льку). Дуже швидко. Ми заїздили туди (в гроти). Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (М. Коцюбинський); За хвилину лежав я в ліжку, любуючись відпочинком по кількагодинній їзді (Б. Лепкий); Мерщій біжить (сестра Мархва) назад і через хвилину надходить з сестрою Серахвимою (Панас Мирний); Окинула бистрим озирком Марися свого супутника і за хвилю знов сиділа серйозна, дивлячись у вікно (О. Гончар); Тупіт ближчає, неясно доносяться два голоси, і раптом, через якусь хвильку, він, холонучи, пізнає, що це гомонять Люба і Яків Плачинда (М. Стельмах). на (одну́ (єди́ну, яку́сь)) хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку). Зовсім ненадовго. Він головою висадив би вікно та вліз би у хату, щоб хоч на хвилину побачити Настю… (М. Коцюбинський); На одну хвилину запала тиша. Всі солдати й гайдамаки прикипіли очима до двох суперників (О. Довженко); — Просим вас, не миніть моєї господи, завітайте хоч на єдину хвильку (О. Гончар); Він сів на лаві і на якусь хвильку застиг (О. Кундзич); // із запереч. Ні на трохи; зовсім. Гамір, співи, крики та п’яні прокляття не вгавали й на хвилю (І. Франко). на хви́лі. У вигідному становищі. Ми ж, з одного боку, постійно нарікаємо, що на хвилі сьогодні не творці, а руйнівники, а з другого,— несвідомо чи ні, але заохочуємо моду на рейтинги, які так чи інакше штовхають на різкі по́ступки (З журналу). по хвили́ні (по хви́лі). Через малий відрізок часу, дуже швидко. Відчинили хвіртку… — у вікні схилитнулась фіранка. По хвилині сам господар виглянув з сіней (М. Іщенко); // Протягом малого відрізку часу. Антін спинився, глянув на жінку і по хвилині вагання в його (нього) зірвалось: — Я бачив сон (М. Коцюбинський). у ту ж хвили́ну (хви́лю, мить). Відразу ж, зараз же, дуже швидко. Ось він (співець) руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка); Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник); // Одночасно. Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар). смотреть
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
Iwave; surge; (що розбивається об берег) breakerвелика хвиля — heavy wave; billowвибухова хвиля — blastзвукова хвиля — sound waveневелика хвиля — wavel. смотреть
ХВИЛЯ
ХВИЛЯ
«ненастье, мокрый снег, вьюга», южн., зап. (Даль), укр. хвиля «волна; мгновение», блр. хвiля «буря». Через польск. chwila «минута», чеш. chvile – то же из д.-в.-н. hwilа «время, час, мгновение»; см. Мi. ЕW 92; Уленбек, AfslPh 15, 486; Бернекер I, 408. Диал. хвыля «волна» (Шолохов) происходит из укр. Ср. знач. лат. tempestas «отрезок времени, буря, непогода», intemperiae мн. «непогода» (см. Вальде – Гофм. 2, 661). смотреть
ХВИЛЯ
[hwyl’a]ж.1) bałwan, fala morsk.2) falaзвукова хвиля — fala dźwiękowa морськ., фіз.
ХВИЛЯ
【阴】1) 浪, 波浪, 波涛2) 潮, 浪潮Хвиля невдоволення 不满的浪潮3) 波Звукова хвиля 声波, 音波
ХВИЛЯ
хвиля 1. хвилина (ст)◊ надійшла́ та хви́ля настав час (перев. про щось урочисте, важливе)(ст) 2. короткий відтинок часу; мить (м, ср, ст): Зачекай на мене, ще хвиля – і я викінчу роботу, мені сьогодні в твій бік (Авторка) ◊ викроїти хви́лю ча́су → «викроїти». смотреть
ХВИЛЯ
(висока) вал, бурун, (невисока) тлк. мн. брижі баранці, (часу) ХВИЛИНА, (волосся) пасмо, (світла) потік, (гніву) напад, приступ, (спогадів) наплив, (ревочюції) смерч, хвилька. смотреть